Кошти західних донорів, які інвестуються у розвиток громадянського суспільства в Україні та інших країнах колишнього Радянського Союзу можуть мати набагато сильніший вплив на становлення громадянського суспільства, у порівнянні з тим, що ми бачимо сьогодні.

Сьогодні стан громадянського суспільства в Україні коротко можна описати наступним чином. Більшість громадян залишились поза  «громадянським суспільством» і не беруть участь у громадських організаціях (ГО) та ініціативах, вплив цих груп на політику залишається маргінальним, а влади все більше і більше грає на полі «громадянського суспільства»,  сприяючи організаціям-фантомам дружнім до влади.

Ціна відірваності ГО від суспільства – висока. Ця ціна – це втрата впливу, значимості та існування у певному паралельному світі до багатьох процесів, які проходять у суспільстві.

Сьогодні багатьом очевидно, що потрібно міняти підходи до розвитку громадянського суспільства в Україні та регіоні в цілому. Головний наголос та акцент повинен стояти на самому суспільству. Програми допомоги повинні об’єднати поміркованих громадян та сприяти усвідомленню їх демократичної відповідальності у суспільстві. Що це може означати на практиці?

Ось 7 правил для донорів, які хочуть рухатись у цьому напрямку та сприяти суспільним змінам в Україні:  

1. Сприймати громадян як акторів та носіїв змін, а не споживачів демократичної допомоги. Це означає цілеспрямований розвиток членства в громадських організаціях, робота над посиленням суспільної довіри між громадянами, посилення толерантності, відкритості та самовираження громадянської позиції. Це допоможе збільшити суспільний капітал, який є основним “паливом” для розвитку громадянського суспільства.
2. Підтримувати низовий та неформальний активізм. Сьогодні громадяни більше готові брати участь неформально – бути волонтером, надавати пожертви потребуючим та відстоювати благоустрій своєї громади. Індивідуальні гранти для місцевих активістів допоможуть проявити нову генерацію лідерів громадянського суспільства.
3. Донори повинні заохочувати дух співпраці та розвиток мереж та коаліцій навколо конкретних суспільних викликів на національному та місцевому рівнях. Дуже часто це виклики економічного чи соціального характеру. Питання здоров’я нації, зайнятості, економічного клімату, соціальної справедливості дуже турбують громадян України.
4. Необхідно фінансувати моделі, які можна, за умов успішної реалізації, вивести на вищий рівень та повторити в інших регіонах країни. Більшість організацій сьогодні просто перейняли на себе частину відповідальності держави у наданні соціальних послуг і надають їх громадянам за західні кошти. У той час, як громадський сектор повинен формувати і випробовувати нові моделі, які зможуть системно вирішити  певну проблему.
5. Розвиток спроможності громадських організацій повинен означати створення впливових організацій, а не просто професійних менеджерів громадського сектору. Про критерії впливовості ГО я вже детально писала у попередньому записі на Гурті.
6. Потенціал соціальних медіа необхідно використовувати набагато активніше. Сьогодні складається ситуація, коли у Facebookу, як і на семінарах та конференціях, спілкуються ті самі однодумці. Соціальні медіа необхідно активніше використовувати для залучення нових прихильників та поширення ідей у нові середовища, а не ті, де ми “проповідуємо” самі до себе.
7. Розвиток громадянського суспільства та демократизація – це не розчинна кава і потребує довготривалого підходу, адже донори та ГО намагаються змінити поведінку громадян посттоталітарного суспільства, а не просто створити формальні інститути громадянського суспільства. Тому ресурси потрібно інвестувати з довгостроковим горизонтом планування під декілька головних пріоритетів, і поступово долучати до цих програм нові групи. Грантові програми страдають від короткострокового планування. 

На мою думку, цей шлях 7 правил допоможе нам вийти на нову якість громаднського суспільства. Така нова якість означає, що громадські організації та ініціативи стануть первною трасою, по який інформація, тиск та відповільність зможе вільно пересуватись між громадянами та державою. Сьогдні ця траса у суцільних ямах, як і більшіть українських доріг! 

Повну версію цієї статті можна прочитати на Open Democracy (мова: англійська).