bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Життєздатність + Дієздатність = Самодостатність ІГС   

Які фактори впливають на самодостатність ІГС?
Чи здатно створення соціального підприємства посилити спроможність громадської організації?

  • Самодостатність ІГС - здатність громадських організацій поза межами державних та комерційних структур щоденно працювати за власною стратегію і планами на користь громаді.
  • Життя громадських організацій за останні роки суттєво змінилося. Соціальна діяльність ІГС стає все більш спеціалізованою, професійною (здебільшого) та гнучкішою до потреб суспільства але, на жаль, не завжди стабільною.
  • Як створити сталі механізми забезпечення власної самодостатності ІГС ?!!
  • Як забезпечити не тільки виживання громадської організації, а і покращити її спроможність, компетенцію, ефективність та впливовість ?!!
  • Які ресурси для цього потрібні?
  • Які чинники (зовнішні, внутрішні, інші…) впливають на самодостатність ІГС ?
  • Чи існує алгоритм – рецепт УСПІХУ саме для українських ІГС ?
  • Сучасна інновація для українських ІГС - започаткування соціального підприємництва, досвід вже є у багатьох. Пропоную поділитися ним. Завжди важко йти першим, повторити легше, а там і власний досвід та місцеві соціальні потреби громад підкажуть в якому напрямку діяти…
Нещодавно відбулась дискусія “Внесок Європейського Союзу в розвиток громадянського суспільства ” – ґрунтовний аналіз експертів щодо розвитку громадянського суспільства в країнах ЄС за допомогою грантових програм. Україна переймає досвід як позитивний так і негативний… Але любий досвід це завжди добре… так вважають і болгарські експерти.

Аналітичні матеріали є досить цікавими. http://openukraine.org/doc/ste/STE_1_UA.pdf

У Києві відбулася дискусія “Внесок Європейського Союзу в розвиток громадянського суспільства”. Вона пройшла в рамках спільного річного проекту “Експертиза закордонних трансформацій”, який реалізують Фонд Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” та Європейська програма й програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”. Учасниками заходу були дипломати, представники органів державної влади, громадських організацій, ЗМІ, експерти й науковці.
У вступному слові виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький наголосив на необхідності розвивати та посилювати можливості громадянського суспільства. За його словами, у бюджеті фонду на 2011 рік виділено майже 1 млн. доларів на підтримку проектів, що сприятимуть європейській інтеграції України.

Він поінформував, що увагу буде приділено насамперед тим проектам і ініціативам, які зосереджуватимуться на моніторингу виконання органами державної влади України зобов'язань у сфері європейської інтеграції, а також на впровадженні ними відповідних реформ. Одним із пріоритетних напрямів, за словами Євгена Бистрицького, буде налагодження партнерства українських громадських організацій із пан'європейськими громадськими платформами, а також обмін досвідом реформування між країнами-учасниками “Східного Партнерства”.

Посол ЄС в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра, у свою чергу, поінформував, що Представництво ЄС підтримує ті організації, які борються за права людей та демократичні цінності. За його словами, на сьогодні профінансовано 9 проектів у сферах безперервного навчання, запобігання тортурам, допомоги хворим на ВІЛ/СНІД тощо. Дипломат висловив сподівання, що уряд України враховуватиме рекомендації українських неурядових організацій (НУО).

Представник ЄС відзначив, що програми допомоги для України базуються на Програмі Добросусідства. За його словами, основними бенефіціарами таких програм є державні інституції, а головною метою – їх реформування й інституційна розбудова.

Старший співробітник Фонду Маршала (Словаччина) Павел Демеш зауважив, що саме третій сектор відіграв одну з найважливіших ролей у його країні, коли було вирішено перейти до ринкової економіки та приєднатися до Євросоюзу. За його інформацією, у Словаччині було створено спеціальний фонд, який дотепер підтримує проекти на Балканах, в Україні тощо.

При цьому він підкреслив, що існувала й низка проблем, пов'язаних насамперед зі спробами уряду дискредитувати діяльність фонду, особливо коли йшлося про такі політично чутливі моменти, як здійснення аналітичних досліджень і проведення моніторингів перед виборами. Проте, за словами Павла Демеша, врешті тиск удалося подолати.

На його думку, такі успішні досвіди свідчать про те, що незалежне громадянське суспільство потрібне країні не менше, ніж незалежні ЗМІ. Для успішного функціонування українських громадських організацій експерт порадив їм розробляти проекти так, щоб можна було поєднувати допомогу ЄС і США. Він запропонував використовувати Вишеградський формат, тобто досвід країн-сусідів.

Програмний директор Інституту “Відкрите суспільство” (Болгарія) Ася Кавракова зупинилася на негативному досвіді, який, на її думку, зазвичай приносить більше користі. Так, у Болгарії, за її словами, була низка невирішених питань, зокрема у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту. Успіх реформ саме в цих сферах, на переконання експерта, залежить від активності громадянського суспільства. Саме тому, на думку Асі Кавракової, здійснення таких реформ більшою мірою залежало від політичного консенсусу, який у Болгарії зник після вступу до Європейського Союзу.
Оскільки такі реформи, за її словами, є зазвичай довгостроковими, це, у свою чергу, призвело до неможливості їх упровадити та маргіналізації певних груп суспільства. Саме тому, як підкреслила експерт, громадським організаціям слід уважно стежити за реформуванням сфер, які є важливими для кожного громадянина.

Ще одним суперечливим досвідом, за словами Асі Кавракової, стала сама розбудова громадянського суспільства в Болгарії, яка відбувалася “згори донизу”. На її думку, саме це, незважаючи на суттєву технічну підтримку та фінансову допомогу ЄС, а також подальшу розбудову демократичних інститутів і залучення інтелектуальної еліти, призвело до певного розриву між громадянами та НУО.

Також, за її інформацією, надання можливості державній адміністрації розподіляти кошти між громадськими організаціями спричинило разюче збільшення кількості НУО, а також створення політичними партіями квазіНУО, що не додало стабільності й довіри з боку громадян. Саме тому, на думку Асі Кавракової, необхідно відділяти діяльність громадянського суспільства від політичного істеблішменту, інакше навіть найбільш вдалі й успішні ініціативи не спрацюють.

Програмний менеджер Європейського фонду для Балкан (Сербія) Ігор Бандовіч заявив, що для країн Західних Балкан європейська інтеграція стала рушійною силою реформ. За його словами, головними результатами цієї інтеграції стали регіональна співпраця та замирення конфліктів. Він зауважив, що в регіоні створено інституційні можливості для співпраці громадських організацій із урядами, але при цьому визнав, що неурядові організації все ще не мають впливу на урядові рішення.

Координатор проекту Фонду Маршала “Дослідження Ініціативи Кавказького муніципального об'єднання” (Туреччина) Левент Коц повідомив, що на сьогодні з 35 пунктів, визначених Туреччині для вступу до ЄС, було виконано лише 13 і 8 заморожено. За його словами, незважаючи на те, що протягом 1999-2004 років країна суттєвих зусиль щодо структурних змін, підтримка ЄС зменшилася, а 10 створених агенцій із розвитку (всього їх мало бути 26) не змогли активізувати громадян. Окрім того, за інформацією експерта, у 2006 році було використано лише 10-15% фінансування ЄС, а решту повернено.

Основною причиною, на думку Левента Коца, є бюрократія та складність процедур Євросоюзу, а також недостатня підготовка та відсутність необхідних тренінгів для турецьких громадських організацій. За його словами, процес подання заявки на отримання допомоги є занадто складним. Окрім того, як додав експерт, більшість невеликих турецьких НУО не можуть його пройти, оскільки не відповідають критеріям насамперед щодо певного обороту коштів. У підсумку, за його словами, було створено окремий бізнес із написання “красивого проекту”, а більшу частину фінансування отримують іноземні фонди, де переважна частина консультантів є іноземцями.

Керівник ГО “Центр UA” Олег Рибачук поінформував, що влітку Євросоюз вперше розгляне нову програму для України, яка націлена на підтримку неурядових організацій і має на меті посилити їхню інституційну спроможність у стосунках із владою. Такий крок, за його словами, є доречним із огляду на відсутність системного діалогу між українською владою та громадянським суспільством. Адже наразі, як відзначив експерт, дієвою є лише практика “батога і пирога”.

Директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Ірина Солоненко, порівнявши досвід Словаччини та Болгарії, зазначила, що, залежно від того, чи Євросоюз позиціонує себе партнером уряду чи партнером громадянського суспільства (на противагу уряду, який гальмує реформи), ЄС може посилити чи, навпаки, послабити позиції громадянського суспільства в тій чи іншій країні.

На її думку, в умовах відходу України від демократичних стандартів Євросоюз мав би більш виразно стати на бік громадянського суспільства. Також експерт вважає, що ЄС мав би чіткіше окреслити зміст того, що називають європейськими цінностями, зміст першого Копенгагенського критерію й таким чином підкреслити, що лише країни, які відповідають цим критеріям, можуть претендувати на членство в ЄС.

Старший менеджер Європейської програми Дмитро Шульга звернув увагу на те, що, на відміну від таких країн, як Словаччина, Болгарія, Сербія чи Туреччина, в Україні частка фінансової допомоги ЄС, яку надано недержавним організаціям, складає лише 0,3%. Він переконаний, що Україна має рекомендувати Європейському Союзу збільшити цей обсяг.

Втім, за його словами, виникає питання, яким чином ці кошти можна ефективно використати. У цьому питанні, на думку Дмитра Шульги, потрібно детальніше подивитися й на позитивний досвід Словаччини, і на негативний Болгарії, і на те, яким чином зараз побудовано механізм Civil Society Facility на Західних Балканах і Civil Society Dialogue ЄС з Туреччиною.

Спеціально до дискусії підготовлено аналітичні матеріали, розміщені на сайтах партнерів проекту.

Коментарі

Тимчук Тарас    4820 днів тому   #  

Марино, дякую за актуальний та цікавий блогозапис!

  •   Пiдписатися на новi
Ельвіра Попова   4814 днів тому   #  

Полтавська ГО Монтессорі-Центр реабілітації дітей-інвалідів "Соняшник" понад 13 років існує за рахунок соціального підприємства своїх засновників. У нас є добре відпрацьовані механізми утримання і розвитку організації. На даний час ми автономні і не залежні, що дозволяє нам працювати системно, професійно та безперервно. А от за рахунок залучених коштів від благодійних фондфів ми покращуємо для наших клієнтів якість та кількість послуг. http://vkontakte.ru/club19844509
Проте є і сумний досвід. Соціальне підприємництво ГО не підтримується місцевою владою через нерозуміння самого механізму та значення "соціального підприємництва". Здатність ГО самостійно себе утримувати викликає підозри. Більш прихильне ставлення з боку влади мають організації-прохачі, що постійно звертаються з дрібними проханнями.

  •   Пiдписатися на новi
Віталій Копчунь   4813 днів тому   #  

Вітапій Копчунь
Марино! Рівень виховання (навіть не освіти) та моральності тих хто прийшов у владу ще довго буде визначальним у такій співпраці. Вже 4 роки наша неурядова благодійна організація відстоює в суді своє законне право збудувати власним коштом Медичний центр діагностики і реабілітації, діючи в інтересах громади, а от мер м.Львова А.Садовий, озброЇвши мерію 32-ма штатними юристами, відстоює своє кишенькове право - віддати цю зем.ділянку під спарене котеджне будівництво. І такий кишеньковий тон задає наш мер серед депутатів. Активність громади успішно блокує прокуратура. Ось такі реалії...

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.