Наступного тижня у приймаючих Євро-2012 містах України з розмахом святкуватимуть рік до офіційного старту Чемпіонату. Обіцяють встановити годинники зворотнього відліку часу, насаджати клумби, вуличний футбол та інші забави для народу.

В організаційних моментах відчувається “махровий” совковий підхід, де все гаразд та “виконується за графіком”. Про недоліки, як про небіжчика - або добре, або взагалі ніяк.


Нещодавно повернувся із Хорватії (країна поки не є членом ЄС). Ледь втримався на ногах, коли вантажник у провінційному містечку із впевненим “intermediate”, англійською пояснив як дістатись до центру міста.

Промиваючи мозок “клумбами”, “годинниками” та стадіонами, увагу громадян відводять від важливіших речей: рівень сервісу, володіння англійською та елементарними манерами спілкування міліції, робітників комунальних служб тощо, відсутність туалетів, вказівників та дороговказів англійською, комфортних умов для людей з особливими потребами. Список можна продовжити.

На цьому фоні ситуацію здатна врятувати свідомість волонтерів, яких залучать до організації футбольного дійства. Їх робота повинна здійснюватись не за гроші, “цінні подарунки” або інші “бонуси”. Головною метою добровольців має бути порятунок іміджу країни.

Саме їм доведеться пояснювати вибагливим англійцям та французам: чому в нас такі дороги, тарифи на проїзд в таксі та інший “сервіс” при європейських цінах.

Саме волонтери перекладатимуть “спіч” між вболівальником на підпитку та українським сержантом міліції.

Саме їм доведеться залагоджувати технічні недоліки в організації Євро та незрозумілий для європейців менталітет.

Саме вони пояснюватимуть реальні ціни за проїзд в таксі та інші послуги.

Саме від ентузіазму молодих активістів (а не від організаторів) і залежить, якою Україну побачить світ в якості господаря третьої за масштабами спортивної події.