Михайле, гарний допис, дякую! Слова, які наводите якраз характеризують злиденний стан суспільства, про що я намагався писати у своєму блозі. Але, перефразовуючи нашого класика - "Люди не винні". Я не приймаю підхід "кожному-своє", хоча б тому, що цей напис висів на нацистських концтаборах, відповідно я не сприймаю твердження: "Такий світ може бути реальним для них, але це не означає що в ньому маєте жити й ви". У нас єдиний світ, чи не так?

В нас заклали ще з дитинства, що ми повинні жити так , робити так, читати це, їсте те і розвиатися як усі під одну лінійку. Це традиція совкового періоду, слава богу він вже як 20 років як минув але люди які виросли в тих умовах не охоче сприймають креатив, нове мислення нові підходи, нарікаючи нове на провал, в цьому закладений страх перед невдачею, страх перед спробою відкрити в собі нові можливості, краще як завжди по-страрому "Старий кінь борозди не портить", але ми молоде покоління яке вже відступаємо від старих стереотипів і прагнемо до змін до креативу, до ну-хау і т.д. боремося за для досягнення своє мети з такими відчайдухами, песимістами і совковой заколкой людьми. І я хочу сказати що чим більше до нас приєднується таких бійців тим легше просувати свої власні наробки, ідеї. Тому світ один для всіх в ньому люди кардинально різні а від цього і дії які відбуваються теж різні.

Як на мене запитання полягає в тому, а що робити з песимістами, з тими, хто не сприймає креатив, нове мислення. Вдамся до порівняння нашого суспільства до загону, що знаходиться в поході на марші. Туристи чи військові знають, що в поході найміцніші, найвитриваліші і найдосвідченіші йдуть першими і останніми. Перші "прокладають" дорогу, останні підстраховують, слідкують, щоб ніхто не відстав і охороняють з тилу. Якщо авангард задасть занадто високий темп, а ар'єргарда не буде, колона розсипеться. В мене таке відчуття, що з авангардом у нас все гаразд, а от з ар'єргардом є проблеми.

Пане Василю, в процитованому Вами фрагменті йдеться не про те що ми живемо "в різних світах", а про те що не варто сприймати світ так, як його сприймає більшість.
В тому то й справа, що й бідні, і "середній клас" ("рибки з банки") живуть в одному світі. Середній клас платить податки (якщо не прямі, то в будь-якому випадку "податок на споживання" - ПДВ), з податків ремонтуються дороги, будуються та утримуються лікарні, школи і т.п., якими користуються й бідні в тому числі (а в деяких випадках виключно вони).
Але тут варто ще поговорити про відносність поняття "бідність". Людина починає страждати від своєї бідності коли її усвідомить, це усвідомлення і навіть це страждання вже є першим кроком до того щоб почати діяти. Але є люди, які за "стандартами" є бідними, але вони своєї бідності по-справжньому не усвідомлюють, тому й не страждають, тому й не намагаються щось робити. Що Ви пропонуєте: переконати їх в тому що вони бідні і примусити від цього страждати?:)

ага, понесло в хащі екзистенціалізму:)

Як би це жорстоко не звучало, я саме це й пропоную.:-( Пояснення моєї позиції, щоб не повторювати, тут https://gurt.org.ua/blogs/Василь%20Полуйко/588/. Бідні і злиденні у нас також платять податки, часто навіть неусвідомлюючи цього (оскільки це робить роботодавець). Згоден з тим, що "не варто сприймати світ так, як його сприймає більшість", але треба принаймні знати як сприймає його більшість і розуміти чому так відбувається.

Згадався віршик:

"В душе бушует молодечество,
Мечту лелею я неистово:
Передушить всех гуманистов
И осчастливить человечество"

Це я до того, що кожен по-своєму розуміє поняття гуманізму:)

Дотепно :-), хто автор?

Головаха про щастя та бідність http://www.unian.net/ukr/news/news-450720.html

автор - відомий свого часу російський психолог Ніколай Козлов

Дякую!

ГЛАВНЫМ "ГРАНТОЕДОМ" В УКРАИНЕ ОСТАЕТСЯ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СЕКТОР
http://obozrevatel.com/politics/glavnyim-grantoedom-v-ukraine-ostaetsya-gosudarstvennyij-sektor.htm

- а я думав Ф.Відродження...