Світовий банк інвестує чимало проектів по всьому світі. А позаяк наслідки реалізації проектів іноді непередбачувані  - Світовий банк ініціював створення офісу Омбудсмена.

Українські громадські активісти дізнались про діяльність офісу 15 травня. Ця подія стала першою в Україні зустріччю теперішнього Омбудсмена Світового Банку Скота Адамса з представниками нуо (неурядових організацій). Організував захід Інститут миру і порозуміння, щоби проінформувати суспільство про особливості роботи цих чотирьох вашингтонських захисників прав людей.

Отож, чим же займається відділ Омбудсмена[1]? Світовий банк фінансує, або здебільшого частково фінансує, низку проектів по всьому світі, в т.ч. в Україні. Ці інвестиційні проекти можуть бути різноманітні – від покращення умов для ведення агробізнесу до ремонту автомагістралі між Борисполем і Лубнами[2].  Якщо ж при реалізації певного проекту якимось чином постраждали місцеві жителі – а це можуть бути непередбачувані екологічні чи соціальні наслідки, як-от забруднення води чи проблеми зі здоров’ям жителів через токсичні відходи, - то постраждале населення має всі підстави звернутися до пана Омбудсмена. Тут варто наголосити, що це обов’язково повинен бути інвестиційний проект, в якому бере участь Світовий банк у співпраці з приватними фірмами. Якщо ж проект реалізовують приватні особи без залучення Світового банку – вашу заявку буде відхилено.

У 2001 році в маленькому селищі у Перу відбулась незвичайна для місцевих подія. Як і щодня, навантажена бідонами вантажівка виїжджала з великого заводу поблизу селища. Раптом трапилось щось дивне: з одного з бідонів почала витікати рідина. Впавши на ґрунтову дорогу, ця рідина не розчинилась, а, немовби затверділа і стала подібна на міріади кришталевих бусинок, щоправда сірих від пилюки. Загалом пролилось близько 150 кг цієї загадкової рідини. Місцеві жителі поцікавились: що ж це таке? Діти почали бавитись новими цяцьками, а жінки навіть робили намисто для себе і дітей, щоб захистити їх від хвороб. Місцеві чоловіки почали голими руками і лопатами збирати чудо-намистини для продажу. І це тривало тижнями.

Керівництво місцевого заводу звісно ж знало про це, але вдавало, ніби нічого незвичайного не сталось. Проте через кілька тижнів на тілі дітей і дорослих почала з’являтися висипка. Головний лікар муніципальної лікарні, який працював також і на заводі, пояснив, що у цьому нема нічого серйозного. Але висипка не зникала, і одна з сільських жінок вирішила проконсультуватись у лікарні сусіднього міста. Діагностика виявила отруєння ртуттю у великих дозах.

Влада не відреагувала, лікар селища виявився продажним. Що ж робити? Місцеві жителі дізнались, що у реалізації цього проекту брав участь і Світовий банк. Частка Світового банку складала всього лише 5%, а решту – приватні компанії. Постраждалі перуанці вирішили скористатись можливістю поскаржитись Омбудсмену. Після вивчення ситуації офіс Омбудсмена (The Compliance Advisor Ombudsman) дійсно відреагував. Світовий банк виступив посередником між місцевими жителями, власниками і керівництвом заводу, а також владою селища. Організували переговори, сіли за круглий стіл. Процес тривав кілька років, проте сторони загалом досягли порозуміння – постраждалі отримали компенсацію, а неякісні стандарти виробництва і роботи заводу вдосконалили – аби подібне не повторилось. Цікаво, що під час розслідування виявилось, що найбільшу шкоду екології перуанського села принесла не ртуть, а гнійні відходи. Але, після офіційної закриття справи, Світовий банк не відстежує, покращилось чи погіршилось здоров’я місцевих після викиду ртуті. Тобто, формально закрили – і все.

Можливо, навіть таким серйозним установам як Світовий банк потрібно бути більш соціально відповідальними за плачевні наслідки помилок у більш довготерміновій перспективі, а не до моменту формального закриття скарги (поклали справу в архів і забули)?

Загалом, процес розгляду справ не є швидким, і може забрати кілька років (в середньому два – п’ять). Найшвидше за всю історію офісу закрили земельну скаргу з Грузії - за півроку. З України заяв поки що не надходило. Найбільша кількість надходять з країн Латинської Америки, Африки й Азії.

Саму ж процедуру подання скарги суттєво спростили, і, наскільки мені відомо, тепер жалобу можна донести навіть смскою )

Якщо ви бажаєте ознайомитись з діяльністю Офісу Обмудсмена Світового банку, чи дізнатись процедуру подання скарги, відвідайте офіційний веб-сайт установи за адресою: http://www.cao-ombudsman.org/

Інформацію про теперішні проекти Світового банку в Україні можна знайти за наступним лінком:

http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/Ukraine-Snapshot-ukr.pdf

(брошура “Партнерство Світовий банк – Україна. Огляд програм для країни. Квітень 2013 року”)