я думаю, досить буде сказати, що у мене зріст 205 см, щоб Ви зрозуміли, що я маю на увазі.. :) і який "чудовий" квест - будь-яка поїздка Укрзалізницею.

або ще маршрутки, де можна стояти лише під люком, або на сходах (проте, цей варіант конфліктний, бо не всі водії його приймають)... :)

Інколи складається враження, що коли в нас щось "проектується" - взагалі думання може не вмикатись. Приклад із залізницею, маршрутками - низька орієнтованість на інтереси споживача, його комфорт, тільки щоб більше людей можна вмістити. У місті знову почали говорити про підвищення оплати громадського транспорту - але про якість і покращення комфорту не ідеться

пані Тетяно, а з іншого боку - як практично можна посприяти вирішенню подібних проблем?

P.S. сьогодні, їдучи на роботу, підперши плечима стелю, я мріяв про масові протести тисяч баскетболістів, які штурмують Верховну Раду з вимогою зробити полиці в потягах довшими, а маршрутки - вищими. а поведе їх - Віталій Кличко.. :)

Громадським активістам Львова вдалось на громадських слуханнях минулого року та за допомогою активних медіа кампаній призупинити підвищення вартості проїзду у громадському транспорті, про комфорт - вистачило на днів 5. На ці питання (принаймі на рівні міста - із укрзалізницею поки що ніхто не пробував) можна впливати через зміну ліцензійних умов перевезення чи коли проводиться конкурс - місцева рада оголошує конкурс (інша річ - коли і як, хто бере участь, а цим може цікавитись громадськість) на перевізників і контролює їх виконання. Також там (в умовах) може бути визначене любе - які мають бути тр.засоби, які навіть сидіння, і навіть зовнішній вигляд водіїв :) Ось тут і громадськість може брати участь. А різні акції - це плюс і дуже гарно придумали - можна баскетболістів зібрати у одній маршрутці чи якось обіграти цю тему. Свого часу студенти Політехніки запросили журналістів та провели дослідження скільки студентів влізе у тролейбус. Це не була певна лобістська акція - але захід пішов у медіа на ура і підняв багато питань про перевантаженість транспорту

Використання гендерного підходу - вигідне усім. Бо на ту ж верхню поличку і деяким чоловікам складно забратися, але через гендерні стереотипи "завжди сильних та мужніх" їм, певно, набагато складніше це буде визнати. І невідомо, як інші відреагують на прохання чоловіка помінятися поличкою з ціієї причини.

потрібно просто щоб усі вагони були або СВ, або сидячі - і нема проблем:) хоча... багато років тому, коли "чорноморець" перший раз поміняв вагони на більш-менш сучасні, а СВ стало навіть з телевізорами, я вертався з відрядження з одеси і попросив мужика, сусіда по СВ, переїхати в інший аналогічний "номер", аби я міг ефективно використати час в дорозі і обговорити перспективи розбудови громадянського суспільства з давньою знайомою. той покидьок відмовився. після цього я теж став підтримувати думку, що всі чоловіки ... :)

Хороша стаття..видно що Світлана дійсно прониклась цим питанням

Насправді це дуже добре що ми українці (хомо совєтікус, як не крути))) починаємо думати про такі речі.

Був у мене випадок. Їхав до Києва електропотягом 1-го класу. Поруч сидить жіночка років 40-ка. І я бачу, що їй несидиться. Проходить провідниця і вона їй показує що верхня поличка відкрутилась і тарабанить. І тільки тоді, я помітив цю поличку, хоча торохтіла вона не по дитячому))

потім аналізував - я не помічав, тому що думав, що напевно так треба)), а що, підіймати кіпіш? Псувати нервові клітини з байдужими провідниками? Та ну його...))

Провідниця добре добре і пішла в другий вагон. Потім прийшла і розмовляє. Тітонька набумбосилась і як пішла вичитувати ті провідниці...Та вже побігла взяла скотч) і разом зі своєю пшияцюлкою почали там вже мотати

Розговорившись з сердитою тітонькою я взнав що вона лікар і разом зі своїм чоловіком уже 12 років проживає в Ботсвані
- Як це так може бути? Це ж перший клас!!! І я ж її сказала....

Висновок: Ми повинні відстоювати свої права отримувати достойний сервіс, достойне відношення і, як наслідок, отримаємо достойну країну!

Здавалося б, такі дріб'язкові приклади, але... словами Тараса Прохасько "...дрібні вияви життя. Мене цікавлять деталі, коли все - в чомусь малому".

Актуальна тема піднята. Ми взагалі не звикли враховувати потреби іншої людини. До речі, в цих вагонах і одяг не зручно вішати... є і інші вади. А взяти сходи на вокзалах. Особливо вихід/вхід до поїздів та вокзалу у Києві. Пандуси потрібні не лише людям з інвалідністю. А дитині, жінці чи чоловіку з валізою?! Я вже мовчу про осіб середнього та поважного віку. В мене був такий випадок, коли на семінарі, в середовищі ІГС, я звернулась до організатора (жінки) з проханням поселити мене на нижньому поверсі (така можливість була) і була шокована відповіддю. Мене спитали: А що вам тяжко ...? Я спочатку розгубилася. Є ж якісь причини, якщо людина звернулася. А потім включилася система самозахисту і я відповіла (на рос мові): "ДА! ДА! трудно... и справка есть!"

шановні гендерні фахівці чи то фахівці з гендеру! ми, начебто, погодились, що совок і досучасна Україна не враховували гендерних аспектів у плануванні і не тільки... але хіба це може виправдовувати гендерне хамство, яке часто дозволяють собі українські жінки? відконсультуйте мене, будь ласка. щойно потрапив у ситуацію, коли заводив трирічну доньку у басейн, природньо, через чоловічу роздягальню, бо її супроводжуючий, я, дорослий чоловік, і моя поява у жіночій роздягальні точно викликала б гучний подив... у цей самий час дві мамашки абсолютно спокійно "обслуговували" своїх десятирічних!!! синуль, нахабно змушуючи дорослих чоловіків в роздягальні залишатись в плавках. у мене питання: таку поведінку мамашек характеризувати як гендерне хамство, статеве хамство чи вони просто звичайні "дури"?

Я схильна до останньої думки. Це відсутність елементарної культури. Не раз приходилося червоніти в ситуаціях "окупації" жінками чоловічих туалетів.

Погоджуюсь, різний рівень культури притаманний і жінкам і чоловікам також.

А щодо звернення до фахівців з гендеру, то не можу не прокоментувати слушне зауваження пані Анни, щодо відвідування жінками чоловічих туалетів, чому? Знову ж таки не врахування фізіологічних потреб жінок (недостатня кількість "кабінок") веде до постійних черг, в яких стоять і жінки і чоловіки, бо якщо вони подорожують разом, то чоловік вимушен чекати.

Отже, я так розумію, мені пощастило, я просто випадково натрапив на "дур безкультурних". Нічєго гєндєрного :)

Трохи вище Ви негативно описували поведінку чоловіка...:)

звісно, гендерні злочини чиняться як жінками, так і чоловіками: всі різні, всі рівні :)

:), :), :-)

Описана паном Богданом проблема, як на мене, цілком гендерна. Адже, в іншому суспільстві чи, скажімо, в інший час чоловіки чи жінки зовсім би собі не соромились. Або за іншого виховання чи відсутності його. Малята ж не соромляться гасати голяка на пляжі. І проблема пов'язана з усе тією ж відсутністю гендерного підходу при плануванні. Бо, мають бути враховані потреби чоловіків та жінок, які відчувають незручності, коли їм потрібно перевдягнути дитину іншої статі чи відвести її у публічний туалет. От ви, пане Богдане, свої дівчинку у жіночий водите чи в чоловічий, уздовж пісуарів? В безлічі сфер потреби чоловіків і жінок різняться і мають бути враховані. У тому числі, маленьких чоловіків і жінок) Адже це стосується кожної людини у світі)

Знаєте, не можу сказати, що проводжу з дитиною мало часу, але в громадські туалети намагаюсь не заходити, тому "водив" її не багато разів, але завжди в "чоловічі": в нашому басейні пісуарів немає і в туалеті чоловічої роздягальні - лише індивідуальні кабінки, тому і проблем немає; в автосалоні BMW на Лепсе позначка "чоловічості" на туалеті є, але кабінка розрахована лише на 1 особу - проблем теж немає; є великі проблеми у дитячому театрі Славутич на Контрактовій площі Подолу - цей театр хоч і претендує на місце для муз, але срач і гендерне знущання там конкретно неприємне...