“Міліція - мусоропровод влади!” - колись з таким лозунгом стояв під Міністерством внутрішніх справ України та протестував проти переслідувань громадських діячів в Україні, а вже сьогодні переконався в цьому на мілких прикладах, які гарно ілюструють державну машину безправ’я людини.  Такі думки навіяли мені останні спілкування з міліцією.

 Так,  днями купував на вокзалі 22 квитки. Мені їх не продали, порушуючи норми чинного законодавства. Коли лишив запис у книзі скарг та пропозицій, мене затримала міліція і «поволокла» не в міліцію, а до кабінету директорки вокзалу. На прохання згідно ст.5 ЗУ про Міліцію правоохоронці відмовилися представлятися. Вів постійно аудиозапис, тому через годину зміг звільнитися з кабінету директорки:) Ось, що проо це писали ЗМІ

 Попередньо на ЗНО, я як незалежний спостерігач, лишив запис у протоколі про порушення. На це відразу зреагував голова ЗНО і викликав наряд міліції. Запис у протоколі в силу моєї напористості та постійного аудіозапису лишився плюс добавив інформацію там про неправомірні дії міліції. Як наслідок, коли мене вже “відпустили” і я вимкнув аудіозаписуючу апаратуру, міліціонер намагався довести,що я викрав у нього документи і гроші:) Коли я попросив на диктофон представитися і роз’яснити ситуацію, виявилося, що в нього ніякі речі не пропадали:)

І як після цього діяти? Вихід лише один: або здатися та стати лохом в очах міліції, стимулюючи подальші їх беззаконня, або ж - боротися і відстояти верховенство права в Україні. Тому коли стикнешся з аналогічною ситуацією - подумай хорошенько, чи варто спускати на тормоза майбутнє своє та своєї країни?