Увiйти
+ Пiдписатися
2% відсотки для підтримки третього сектору Румунії
Під час мого двотижневого стажування у Фонді розвитку громадянського суспільства (CSDF) в Бухаресті, я отримав чимало корисної інформації про те чим і як живе третій сектор в Румунії. Вже при перших зустрічах з представниками Румунських НУО мене запитували чи в Україні також є закон про відсоткову філантропію. На жаль, моя відповідь була негативною.
У 2004 році парламентом Румунії була прийнята норма в податковому законодавстві про відсоткову філантропію. Суть цієї норми полягає в наступному: кожен громадянин в кінці фіскального року має право заповнити формуляр, та вказати назву організації на рахунок котрої бажає перерахувати 2% від податку на дохід, який з нього стягнула держава. І зробити він це може один раз в рік під час заповнення податкової декларації.
Після прийняття цього закону третій сектор Румунії значно активізувався, адже кожна НУО хотіла отримати частину бюджетних коштів для свого розвитку. Тож останні роки в Румунії спостерігається своєрідний “вибух” кампаній з популяризації третього сектору: кожна організація бажає привернути увагу до свої діяльності та показати свою користь суспільству.
Відповідно до статистики за 2009 рік третій сектор Румунії вирішило підтримати 18 % населення. В грошовому еквіваленті це становить приблизно 29 млн. євро.
З прийняттям такого закону було вирішено й декілька завдань, які стояли перед більшістю громадських організацій Румунії:
- була вирішена проблема фінансової стабільності НУО (для деяких організацій це стало основним джерелом фінансування);
- завдяки цій законодавчій нормі третій сектор Румунії став ближчим для громадян: організації стали зацікавленими у поширенні інформації про свою діяльність, а також проводити фінансовий аудит;
- суспільство почало активно цікавитися діяльністю НУО та розуміти місце та роль третього сектору.
Ось таким чином румуни спромоглися реалізувати один із основних принципів демократії: участь громадськості у державній політиці
Норма про 2% також зафіксована у законодавстві в інших країнах, які є нашими сусідами, а саме: Угорщині, Словаччині, Польщі, а також Литві. Можливо вже настав час впроваджувати цей досвід і в Україні? Тим більше, що проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки неприбуткових організацій» вже підготовлено.
У 2004 році парламентом Румунії була прийнята норма в податковому законодавстві про відсоткову філантропію. Суть цієї норми полягає в наступному: кожен громадянин в кінці фіскального року має право заповнити формуляр, та вказати назву організації на рахунок котрої бажає перерахувати 2% від податку на дохід, який з нього стягнула держава. І зробити він це може один раз в рік під час заповнення податкової декларації.
Після прийняття цього закону третій сектор Румунії значно активізувався, адже кожна НУО хотіла отримати частину бюджетних коштів для свого розвитку. Тож останні роки в Румунії спостерігається своєрідний “вибух” кампаній з популяризації третього сектору: кожна організація бажає привернути увагу до свої діяльності та показати свою користь суспільству.
Відповідно до статистики за 2009 рік третій сектор Румунії вирішило підтримати 18 % населення. В грошовому еквіваленті це становить приблизно 29 млн. євро.
З прийняттям такого закону було вирішено й декілька завдань, які стояли перед більшістю громадських організацій Румунії:
- була вирішена проблема фінансової стабільності НУО (для деяких організацій це стало основним джерелом фінансування);
- завдяки цій законодавчій нормі третій сектор Румунії став ближчим для громадян: організації стали зацікавленими у поширенні інформації про свою діяльність, а також проводити фінансовий аудит;
- суспільство почало активно цікавитися діяльністю НУО та розуміти місце та роль третього сектору.
Ось таким чином румуни спромоглися реалізувати один із основних принципів демократії: участь громадськості у державній політиці
Норма про 2% також зафіксована у законодавстві в інших країнах, які є нашими сусідами, а саме: Угорщині, Словаччині, Польщі, а також Литві. Можливо вже настав час впроваджувати цей досвід і в Україні? Тим більше, що проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки неприбуткових організацій» вже підготовлено.
- 06.05.2010
Тарас Боярчук 
8
Коментарі
наскільки я пам'ятаю, Центр філантропії вже брався за запровадження практики "відсоткової філантропії" в Україні, про результати я нічого не чув... але тут хочу звернути увагу на дві перешкоди, які, на мою думку, суттєво заважатимуть румунському зразку "відсоткової філантропії" в Україні навіть за умов прийняття відповідного закону: 1. скільки людей в Україні таки заповнюють податкові декларації? 2. скільки з цих людей знають про працюючі ГО?
Читаю і ловлю себе на думці: "я не вірю в дієвість подібних ініціатив в Україні." Після цього ловлю себе на наступній думці: "а скільки ще громадян в Україні НЕ вірять, як і я?" А наступна думка, як контрольний постріл в голову: "а який вихід для України, якщо НЕдовіра до БУДЬ-ЯКИХ державних ініціатив майже патологічна?"
Трохи сумно від таких думок:( І справді, не віриться мені в такі "українські 2% ", як не віриться в "українські тендери", через які перерозподіляються наші з вами кошти по корумпованих схемах.
Так що ж робити? Мені здається доречним розпочати з першої з трьох порад, які я виклав на своєму гуртівському блозі: https://gurt.org.ua/blogs/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D0%A6%D0%B2%D1%94%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2/361/.
Мені здається, що позбавити нашу владу монополії на перерозподіл бюджетних коштів практично не реально, навіть у розвинених країнах саме влада здійснює цю функцію перерозподілу, щоправда, залучаючи або "демонструючи" залучення інститутів громадянського суспільства. Швидше варто думати про упорядкування такого монопольного статусу влади. А для цього дуже важливою є порада "навчитись говорити з владою мовою розуму та шлунку, а не серця та амбіцій". А це вже не питання до влади, а питання до нас, представників інститутів громадянського суспільства України: як нам розвивати власну спроможність ефективно спілкуватись з владою, з суспільством...
Богдану Масличу. Готовий з Вами погодитись. Мабуть мій коментар все ж таки виявився більше від "серця та амбіцій" аніж від "розуму та шлунку":)
Вміти ефективно спілкуватись - мабуть саме те, що нам допоможе.
Від себе додам: на мою думку, цієї ефективності можна досягти, якщо використовувати мову "електорату" у спілкуванні з владою. З цього роблю висновок: передумовою ефективного спілкування з владою, є ефективне спілкування активістів НДО з людьми, які складають місцеву громаду (з суспільством), інтереси якої нам і треба відстоювати (допомагаючи вирішувати потреби "розуму та шлунку). Виглядає так, що стратегічна мета третього сектору полягає в отриманні "влади народної довіри" саме на місцевому рівні.
Сергію, погоджуюсь з Вами на всі 100!
Напевно з обережністю треба ставитися до цієї відсоткової філантропії. Аналіз практики різних країн показує, що на певному етапі ця методика перестає суттєво впливати на стан фінансування ОГС.
А щодо України....то я наразі взагалі б утримався від цього. Уявляю реакцію Азарова на це. Щоб хтось, крім нього, впливав на перерозподіл податкових надходжень. А якщо і запровадять, то уявляєте як розквітнуть усілякі Фонди сприяння працівникам усіляких органів...
Каждая крупная украинская корпорация тогда создаст свою ГО - и будет эти 2% возвращать в свой бюджет.
Кроме того по действующей в Румнии схеме в плюсе крупные организации, у которых целевая аудитория - все население.
Мало кто будет перечислять 2% ГО работающим с пеницитарными системами или бездомными.
Но сам факт того что государство таким образом поддерживает 3-й сектор, конечно приятен.
... я бачив як це працює у Польщі. Хоча там тільки 1% - але воно працює! І боятися того, що хтось собі покладе в "заначку" трошки грошенят - не треба! Це мабуть буле у пергий рік дії Закону. Зменшиться на другий рік дії Закону, і т.д. у сторону зменшення. Час поставить все на свої місця! Люди зрозуміють важливість цього, і захочуть буди співучасниками тих чи інших ініціатив.
Я чомусь переконаний, що в любому випадку гірше не буде!
Я випадково був свідком, як двоє заможніх поляків сперечалися та доказували один одному хто більше приніс користі вкладаючи у соціальку? Це було смішно але повчально!