Авжеж цікаво, коли може зламатися той стереотип, що "ми нічого не можемо" і культура участі візьме гору. Думаю, що варто як мінімум змінювати освіту - у Польші велика роль віддана самоврядуванню та автономії учбових закладів, а, значить формуванню критичного мислення. А потім вже як по маслу - залучення до політичної активності у широкому сенсі цього слова.
Ну, і, авжеж, громадському сектору потрібно бути більш зрозумілим для людей, більш відкритим...

Я переконана, що успіх залежить від персональної відповідальності. Тож у моїй системі координат формула "зроби собі добре" перегукується) З тією тільки різницею, що робить собі добре варто з огляду на тих, хто поруч тебе. Олігархи і мажори собі, авжеш, не відмовляють)))
Польський досвід надихає на те, що в Україні можна побудувати свою модель громадянського суспільства. Питання в тому, чи ми готові взяти на себе таку відповідальність? І перестати жити з комплексом "злиднів", і спробувати зробити бодай на два кроки далі від своєї хати з краю...

Чудово! Згадується моя подорож до Польщі 2 роки тому - знйомство з гмінами, захоплення розвитком цієї країни!
«Ви хочете жити краще? Так що вам заважає? Беріть і робіть!»
То давайте зробимо!

Ну, мені здається, що все не так просто. Авжеж, важливо, щоб кожний брав участь і пробував змінювати, однак індивідуальне не часто змінює коллективне. І тут не можна взяти польский досвід та натягнути його на Україну, бо процеси були різні, і що зараз може підняти людей в Україні, це не те саме, що у Польші.
Можливо, я помиляюсь, але захоплюватись теж потрібно обережно.

То я і кажу, закликаю усіх брати участь і змінювати, а ще - мотивувати, захоплювати та надихати своїми діями інших! Так, згодна з вами - і відшукувати те, що підніматиме людей в Україні:)

Перепрошую, якщо внесу трошки нудьги у це жваве обговорення :) чітко пам'ятаю з совєтських підручників історії про передумови суспільних змін у середньовіччі: верхи не можуть, низи не хочуть. сучасний розвинений світ змінюється/розвивається за інших передумов: верхи ХОЧУТЬ, низи МОЖУТЬ. саме таку формулу суспільних змін вже можна спостерігати у Польщі.

... читаючи Ваші коменти, маю змогу, вчерговвий раз констатувати. що все ж таки у поляків, так званий менталітет - інший... Вони мають інший порядок мислення... а у наших залишився совєтський... та в придачу кілька разів перекручений...
А починали поляки з... освіти... з тих простих та елементарних азів... для пересічних людей, громади, - і їм це вдалося...

Так і хочеться спитати у наших багаторічних "лідерів":
- Куди дівся гучний, багаторічний, "розвиток громадянського суспільства"???

- Що Ваш, багаторічний важкий труд - приніс для громади України?
Хоча, мені байдуже ваша філосовська відповідь, вона буде пост-совєтська, викривлена вашими субєктивним(хворобливим) твердженнями...

... Тетяно, на жаль, ми дійсно та не можемо...
Хіба в маленьких локальних рівнях... виключно на голому ентузіазмі та щирій вірі у власну справу...
А як тільки, "хтось з верхів" - так відразу або заздрість, або блокування, або приватизація...
Глобально відсутній такий елемент як - взаємопідтримка; (за винятком якигось одномоментних ситуацій)
Я неодноразово помічав, що у процесі надзвичано хороших справ та ініціатив, - люди забувають, що мета та цілі - важливіші грошей та слави... і приходить спустошення, розчарування, зневіра інших у доброту, щирість... а "ініціатори" заради відпочинку на Мальдівах, і гарного ролика на ТВ... пускають в хід усі методи...

... і ще одна думка:
Більше 15 років тому я познайомився з одним "діячем", я щиро прагнув співпрацювати. Приблизно 3-5 років, при кожній нагоді цікавився, що робить цей чоловік та намагався контактувати, ділитися ідеями, думками, пропонував спільні проекти та ініціативи... мене проігнорували. Потім я зневірився у реальності своїх бажань... біля 10 років я про нього нічого не чув...
Два тижні тому, під час стажувань, я був у цієї особи в офісі...
З одного боку багато ініціатив, друкованої продукції, фотографій, з його слів, він їздить до Києва у міністерство усім розповідає що потрібно робити, ніби людина фанатично вірить у правильність своїх вчинків, реалізовує багато благодійних проектів за кошти донорів... - виключно за кошти донорів! (закордонні протестантські громади)
Але... я пам'ятаю, що цей чоловік був при одному відділені Карітасу (УГКЦ), був місцевим активістом, учасник багатьох правих партій... - а тепер він прийняв іншу віру, а також перейшов у протилежний партійний ешелон... цікави є факт, що ніхто!!! з місцевих ГО, з ним співпрацювати не хоче...

З одного боку цей чоловік ніби робить багато добрих справ найбіднішим...
З іншого - повне не сприйняття співпраці та відсутність... напевне духовності...
Його постава знеохочує інших людей (громаду), які обходять його 10-ю дорогою і небажають примати участь у діяльності ІІІ сектору... і недивним той факт що за останні роки у місті цього "діяча" новоутворених ГО - мізер біля 15... на 250 тис.населення, хоча усі рапортують про діяльність та успіхи - прикриваючись Пластом.

«Ви хочете жити краще? Так що вам заважає? Беріть і робіть!» Українцям заважає відсутність громадянської відповідальності і солідарності. Більшість українців ще не побороли совкову ментальність. Мало хто хоче починати наводити лад в країні з себе.

Пане Володимире Ви цілком праві. Нажаль в нашій державі дійсно досих пір діє совковий менталитет. Нажаль він притаманний не тільки громадянам старшого покоління, але й молодим. Ми не хочемо наводити лад не тільки в країні, але навіть в своєму будинку, чи дворі. В цьому не раз переконувались голови ОСББ (створених з числа тих, що перебували у комунальній власності) коли проводили суботники. Участь в них брали лише декілька чоловік. Тому що ми в більшості випадків можемо говорити, звертати увагу на недоліки. А зробити самому щось потрібне для усіх поза порогом своєї квартири зась.

Усім доброго здоров'я! Щодо змін, то дійсно допоки свідомість житиме пострадянським ... де непотрібно було думати...будемо балакати. Все починається зі змін в особистому житті. Поки людина не проведе реформу в своєму розумі, не викине з нього "сміття", не прийме рішення та не зробить крок в невідомість, ... Така людина буде тільки балакати про те що хтось десь живе краще і все в нас не так. Коли один на своєму місці має мету, план вирішення і робить кроки, нехай інколи неправильні але робить, мету буде досягнуто. Тобто зараз можна дивитись на картину "Україна" як з боку - проблема так і з іншого боку - можливість, всякий хто робить добру справу притягне до себе таких саме, він не буде на самоті, так само й погана людина завжди знайде однодумців. Наразі важко буває перетірпіти десь чиюсь байдужість до навколишнього життя, але тільки впевненість в тому що робиш + терпіння дадуть змогу через деякий час багатьом сумнівающімся змінити свою точку зору та приєднатися, або хоча б не заваджати.

Пане Іване, дозвольте з Вами не погодитися з приводу "совкового менталітету". Це швидше менталітет молоді, а не людей старшогго покоління. Ще 20 з гаком років тому, коли ми самі вважалися й були молодими, культивувався принцип "Якщо не я - то хто?". Суботники, облаштування містечок, сіл, вулиць, кабінетів, організація й проведення різноманітних свят, конкурсів, змагань - усе це робили ми самі. Й найчастіше - з власної ініціативи. Все це змінилося за останніх 20 років. Коли людські стосунки, почуття й відчуття, совість і честь, ініціатива й бажання щось робити для людей замінилися такими поняттями як "гроші", "бізнес" і "а воно мені треба?"

Останнім часом мені доводилось спілкуватися з багатьма людьми з різних населених пунктів на тему самоорганізації населення, як шляху покращення умов їх проживання і захисту своїх прав. Люди пасивні, вони чекають що хтось прийде і зробить за них все. В розмовах спостерігаєшь, як зпочатку вони "набираються" ентузіазмом, але коли чують що щось потрібно робити і за це ніхто платити грощі не буде... ентузіазм втихає. Яка самоорганізація може бути у людей, які на вибори йти не хочуть: "...мій голос ні чого не вартий, за мене уже все вирішили..." Ви почуєте такі слова від поляка? Я думаю ніколи, бо то вже буде не поляк. А в Польші був. Молодці поляки, що можу сказати. Вражає там те, що ні одній гміні ніхто не може вказувати як їм жити і що робити, ні воєвода, ні маршалок, ні президент. Але вони до цього більше 15 років йшли.

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=ghDVjoC5a1E

Дуже невтішні коментарі, але це не кінець. Цікаво те, що українські партії, які мають величезні матеріальні ресурси, не хочуть нести в народ європейську просвіту, а ОГС не мають відповідних ресурсів, але мають бажання доводити населенню України досвід польских реформ. Народ України сьогодні важко вивести на вулицю тому, що вони вже зневірились в політиці. Багато людей кажуть таке, що коли нічого буде їсти, тоді люди вийдуть з вилами. Якщо ОГС не спроможні будуть ідеологічно завоювати мізки українського населення та спрямувати цю силу в напрямку цивілізованого переходу України до європейських реформ, то тоді свою справу зробе МАРГІНЕС. Дуже жаль змарнованого часу.

На мою думку, політичні партії і не мають на меті ділитися ресурсами ні з НГО ні з людьми. У мене таке враження, що ті хто при владі, вважають що людьми, які не знають своїх прав, легше управляти. На мою думку це так, але тоді, коли ти їх хочеш намахати (що успішно і робиться), а не тоді коли ти хочеш з ними щось будувати або розвивати. Як було сказано в трактаті Сунь Цзи: "...правитель повинен багато уваги приділяти освіті людей,якщо вони будуть мати високий рівень освіти, вони легше зрозуміють головну мету правителя і йому буде легше йти до неї..."
Вибачаюсь за витяги з древності...