Про сніговий колапс у Києві не писав тільки лінивий. Про безпорадність влади писали і пишуть з першого дня негоди, про героїзм звичайних людей - починаючи з другого. На жаль, про організованість/самоорганізованість громадських організацій у подоланні наслідків стихії -інформації у публічному інформаційному просторі не багато. Я вирішив запитати у різних, але відомих у своїх колах людей про те, яку ж роль у цій сніговій київській епопеї відіграли саме громадські організації.
Ось що мені вдалось з'ясувати шляхом бліц-інтервю.
Звичайно, це бліц-інтервю і тут небагато аналітичної інформації для роздумів. Хоча, у мене, наприклад, виникло декілька питань: чому на боротьбу з стихією в основному організовувались звичайні люди, а не вишколені сотнями тренінгів громадські організації? Чому немає інформації від традиційних ГО, які щодня рапортують про свою діяльність у новинній стрічці порталу? (Щодня нам у редакцію стабільно надходить близько до 30 новин від громадських організацій, і жодної (!) за 3 останні дні, яка б стосувалась цієї стихії.). І що у цій ситуації, справді могли зробити ті, хто за своєю суспільною функцією має ОРГАНІЗОВУВАТИ? Може у Вас є відповіді на ці питання?
Коментарі
Певен, активісти ГО не сиділи склавши руки, а допомагали у тих межах, як територіальних так і можливостей, там де це було потрібно.
Ще один коментар отримав від Павла Кужеєва з 5 каналу: "Я би говорив не про громадські організації як юридичні особи… Доречніше звернути увагу на громадянську самоорганізованість! Хтось розчищав дороги, комусь було до снаги цілу ніч готувати чай з бутербродами й підгодовувати застряглих посеред тієї ж Варшавки. Люди не шкодували трансмісій своїх машин, витягаючи із заметів братів по нещастю. Багато хто безоплатно підвозив замерзлих на зупинках людей. Власне така спонтанна толока довела, що ми, за потреби, можемо згуртуватися без вказівки «згори» або за чиїмось закликом і в кожному з нас до часу дрімає притомний волонтер. А про діяльність неурядових громадських організацій я можу судити переважно з їхніх анонсів і подальших звітів у соціальних мережах. Разом з тим, треба віддати належне їхній скромності – з того, що я бачив деінде, вони робили свою справу без піарного антуражу на відміну від політичних осередків. До речі, якщо політично-економічна ситуація в країні колись допече кожного так само, як березневі хуртовини, то і БТРи будуть так само безпорадні, як і цими сніжним днями, коли «верхи» не захотіли, а «низи» навпаки - змогли. Але чи можна сприймати це народно-погодне ополчення, як таку собі репетицію можливих масових акцій без якогось конкретного провідника і не за гроші?"
Ось ще один коментар від Олександри Кужель: "Мені здається, що, на жаль, участь громадських організації була слабкою. Скільки у нас в Києві ГО? А скільки в них учасників? Якщо б це були дійсно дієві організації зі справжніми, дієздатними членами, а не формальними списками та лідерами, це була би величезна сила, здатна подолати наслідки стихії і дійсно надати дієву допомогу киянам! Насправді, те , що відбувалось у Києві, дає привід стверджувати, що головну роль відіграла здатність активних, небайдужих людей до самоорганізації. У нас є активні громадяни, але відсутнє громадянське суспільство, і нам доведеться пройти ще немало етапів його становлення."
Добре , коли послання з Неба нарешті показало хто є хто, але про НГО взагалі не слід так судити як Олександра Кужиль, бо є багато інших прикладів щодо діяльності екологічно спрямованих НГО, які згуртували суспільство навколо вирішення проблем