+ Пiдписатися
Сьогодні у Черкасах збиралася «ТІК» (Толока інтелектуальних комунікацій або Толока інтелектуалів країни). Потрапивши туди, на запрошення модератора зустрічі - письменника і громадського активіста Сергія Пантюка, дізналася про цікаву і, як на мене, слушну думку народного депутата України Тараса Стецьківа стосовно гендерної політики:
«Зрозуміло, що гендерне питання в Україні не стоїть так, як скажімо в країнах Європи. У Скандинавії взагалі рівень участі жінок у політиці сягає майже 50%. Але мені здається, що Україна має рухатися у цьому напрямі.
Якщо б вдалося витворити український народний рух - об’єднання громадських і політичних сил, авторитетів і письменників, які б захищали, як єдину силу українство, то і в його роботі, і при формуванні списків, відсоток українських жінок мав би бути значним – вищим, ніж 7-8%, які є нині. Ми б мали поставити мету – збільшити цю кількість принаймні вдвічі, потім – знову… І так поступово наближатись, до справедливого представлення жіночої частини населення.
Можливо, наше суспільство патріархальне і має певні застереження, щодо участі жінок у громадському житті і політиці. Тому ми маємо рухатися поступово у «жіночому питанні», але показати, що наша позиція є принципово новою».
Коментарі
Юліє, а це часом не прихована політична реклама чергового політичного проекту,типу 'народний жіночий рух'?
... - типу
https://lh6.googleusercontent.com/-Cujji-vhVRw/Tdt3O2pvQTI/AAAAAAAAB90/adjAGStJC4w/17a72fd512cbc904d536e1441fa.jpg
Та, ні пане Тарасе) Який же жіночий рух, коли це думки чоловіком озвучені) Але мене радує, що політики вже розуміють необхідність врахування "жіночого питання", а не відмахуються від нього)
Сподіваюся, що це тенденція, а не виняток)
ех,шкода). Юліє, а з чого Ви взяли,що вони розуміють? Це ж політики...)
Для українського контексту і це вже надзвичайне досягнення)
Панове! Про що можна говорити сьогдні, якщо серед міністрів немає жінок. Може "наша" влада береже їх, або не знає, що їм запрпонувати.
Пане Тарасе а з одеським гумором ви просто попали в масть.
Так, пане Іване, на жаль, нинішня ситуація по представництву жінок на вищих ланках управління є невтішою і чи ненайгіршою у Європі.
Однак, якщо мовчати, не ставити запитань, не аналізувати відповідей, не діяти, то нічого і не зміниться.
Тому говорити можна і говорити потрібно.
Пані Юля я з вам солідарна і не тільки як жінка, а в загалі, в нашій країні є багато розумних, сильних духом і мужніх жінок які б в політиці ні чим би не поступалися чоловікам, томущо жіноча логіка кардинально відріздняєтьсявід чоловічої в хорошому сенсі слова.
Пані Юля я з вам солідарна і не тільки як жінка, а в загалі, в нашій країні є багато розумних, сильних духом і мужніх жінок які б в політиці ні чим би не поступалися чоловікам, томущо жіноча логіка кардинально відріздняєтьсявід чоловічої в хорошому сенсі слова.
Дякую, пані Тетяно! Ваша "солідарність" - надзвичайно приємна, бо частіше, на жаль, зустрічається нерозуміння.
Юліє, з Вашого дозволу, розшифруйте, що мається на увазі "ми маємо рухатися поступово у «жіночому питанні»". Може б ви також запропонували якийсь простий алгоритм дій для тих, хто Вас підтримує. В іншому випадку можна буде рухатись і нікуди не дійти :)
Пане, Тарасе! То ж слова не мої, а цитування з Тараса Стецьківа, тому, я не візьмуся зараз за нього тлумачити, що малося на увазі)
А щодо алгоритму - це цікаво. Бо є багато ефективний прикладів і порад для різних сфер,але єдиного лаконічного агоритму не зустрічала.
Я спробую щось подібне сформувати і якщо вийде - поділюсь результатами.
Єдине застереження: гендерний підхід - концептуально чутливий до множинностей і різноманітностей. Тому однозначних рецептів тут бути не може - скоріше засадничі принципи...
Певною мірою, пане Тарасе, відповіддю на Ваше запитання може бути Комплексний гендерний підхід.
Із оперативної точки зору комплексний гендерний підхід (мейнстрімінг) дозволяє тим, хто формує політику, і тим, хто веде практичну діяльність, не лише зосереджуватися на наслідках ґендерної нерівності, а й визначати і виправляти процеси, що її спричиняють.
КГП має лише 10 кроків, але, насправді, щоб застосовувати їх, потрібно або взяти участь у відповідному тренінгу, або спробувати розібратися за допомогою літератури. Про це написано багато книг і статей, які можна швидко знайти в Інтернеті.
Отже, цей підхід є загальновизнаним і всеохопним, але не дуже простим. Тому то й треба подумати над можливістю "простого алгоритму", як Ви слушно підказали)
Цікава лекція про жіноче лідерство http://www.ted.com/talks/lang/rus/sheryl_sandberg_why_we_have_too_few_women_leaders.html
Дякую, Мар'яно! Дійсно цікаво!
І обговорення після відео теж цікаве)
ось у такий спосіб жінка... відстоювала свої права...
Жена убила мужа топором за то, что пришел пьяным
http://www.segodnya.ua/news/14282320.html
а чому?
А тому, що ніхто в Україні нездатний за її захистити...
А тому що усім по-барабану (менти, Відродження, ССМ і т.д.)
тому що усі мають свої "пріоритети" та інструкції... які "заочно" штовхають людей на злочини...
І жодна гердерна політика тут безсила...
А можливо починати потрібно з чогось іншого???
"гердерна", може, і безсила, а от "гендерна" - це саме те, що потрібно. Бо вона дозволяє розуміти ціність власної та іншої статі; будувати партнерські стосунки і конструктивно відстоювати себе.
А тривале замовчування і недооцінення гендерних питань призводить до кризових ситуацій і деструктивних моделей поведінки.
... дякую Юлія за виправлення моєї граматики ;-))
(я маю таку властивість... що буде одна помилка на усю книжку і я її одразу знайду чи зауважу... а своїх помилок - чомусь взагалі небачу)
- з Вашого коментаря я також розумію що власне цим Ви і займаєтеся.
от як допомогти відстоювати свої права жінкам чи чоловікам, при ситуації коли друга половинка зловживає алкоголем, шкодить оточуючим...???
з прогресивними одинаками завжди легше. А що робити коли "руки звязані"? (житло, діти)
І хто може/має/мусить таким сімям допомогти?
тому що з власного спостереження такі "проблемні сімї" стають пріоритетними, і на них дивляться інші, в плані схалявити, "зробити собі інвалідність"
Можливо Ви знаєте?
Тому що відділ у захисту прав дітей - ігнорує мої звернення... надаючи батькам пиякам дотацію на неповнолітніх дітей... більша частина грошей успішно пропивається... міліція також відповідає: "от якщо у вас щось станеться тоді викликайте..." нащо я їм відповідаю "тоді потрібен буде священник а не ви"...
ось так більше 10-ти звернень а толку ніякого...
Справді,Тарасе, підняті Вами проблеми надзвичайно важливі і болючі. Ми свого часу почали допомагати, надаючи консультації юриста та психолога, проводячи групи підтримки. І я переконана, що в Україні є багато подібних ініціатив небайдужих людей; і Ви теж робите надзвичайно багато...
Однак для вирішення проблем необхідні системні загальнодержавні дії.
Зараз добігає кінця маштабний річний проект Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні ПРООН, який саме і мав на меті роботи з міліцією, щоб вони діяли належним чином, а не так, як Ви описували. Як на мене, року, звісно, замало. Але все ж і результати і напрацювання вже є. Тож я б Вам радила дізнатися через координатора програми (інформація є на сайті програми), хто працює у вашому регіоні, й далі співпрацювати на місці. Успіхів у Вашій нелегкій справі!
Дякую Юля за підтримку та розуміння. На-превеликий жаль більшість байдужість службовців приводить до трагічних наслідків... про цей трагічний випадок газетярі написала - в тойже час 10-20 подібних випадків будуть поза увагою... а тільки тому, що дана тема "табу" в українському суспільстві...
ось в неті знайшов ще один цікавий матеріал якщо прочитати до кінця можна собі уявити у якому "хворому" суспільстві ми живемо:
Алкоголизм поражает всю семью. Согласно оценкам, каждый алкоголик оказывает сильное воздействие на жизнь, по крайней мере, четырех человек. Каковы бы ни были личностные особенности алкоголиков, члены их семей обычно реагируют на тяжкое бремя жизни с ними достаточно хорошо предсказуемым образом. Эти реакции могут стать такими же непреодолимо навязчивыми, как и поведение самого алкоголика, и как таковые они грозят ввергнуть членов семьи в настоящую болезнь - даже более серьезную, чем болезнь алкоголика.
add.net.ru/articles/20020519133808.html
Семейная болезнь - созависимость
Так, це справді велике лихо.