5 жовтня в Києві за участі представників громадських організацій, державних установ та медіа відбувся круглий стіл "Візовий діалог Україна-ЄС: завдання, що стоять перед Україною". Під час заходу Центром миру, конверсії та зовнішньої політики України та Всеукраїнським консорціумом громадських організацій "Європа без бар'єрів" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" було презентовано результати "третьої хвилі" дослідження політики та практики видачі віз громадянам України консульськими установами країн ЄС після розширення Шенгенської зони. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, коментуючи перспективи набуття безвізового режиму з Європейським Союзом, висловив сподівання, що ЄС відійде від розгляду можливості його запровадження як довгострокової перспективи. За словами Б. Тарасюка, така позиція ЄС не збігається з думкою європарламентарів, які під час спільної 12-ї сесії у Брюсселі погодили необхідність введення безвізового режиму з Україною до 2012 року, насамперед пов'язуючи це з проведенням європейського футбольного форуму в нашій країні.

Наразі на жовтень-листопад 2009 року заплановано 5 зустрічей спільних експертних груп, повідомив Б. Тарасюк. Окрім того, очікується, що під час саміту Україна-ЄС, який відбудеться 4 грудня 2009 року будуть заслухані доповіді виїзних робочих груп, які працюватимуть безпосередньо на кордоні.

Також Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції висловив сподівання, що створення Міграційної служби, що є однією з умов виконання Угоди про реадмісію між Україною та ЄС, надасть нового імпульсу переговорам. Ще однією перепоною у розвитку "візового діалогу", на думку Б. Тарасюка, є відсутність законодавчого врегулювання умов притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які займаються фальсифікацією документів.

Окрім того, Б. Тарасюк висловив застереження щодо спекуляції українськими політиками темою можливості відміни Україною безвізового режиму для громадян Євросоюзу. Таке рішення, за словами Голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, без сумніву не сприятиме розвитку спільного співробітництва.

Олександр Сушко, директор Центру миру, коверсії та зовнішньої політики, порівнюючи візовий діалог Європейського Союзу з країнами Західних Балкан та нашою держвою, зауважив, що, на відміну від України, балканським країнам було запропоновано Дорожню карту. Вона передбачала чітку постановку завдань та математичну оцінку їх виконання. Такий підхід, на думку О. Сушка, дав громадськості цих країн можливість тиснути на свою владу та вести дискусію в площині відповідальності органів влади за виконання тих чи інших зобов'язань перед Євросоюзом. Водночас, Україна вже рік веде переговори щодо отримання самої Дорожньої карти. Така екстенсивна модель, за словами О. Сушка, не приносить результати і передусім обумовлена обережною позицією Європейського Союзу.

Разом з тим, обережність Євросоюзу, на думку О. Сушка, можна пояснити відсутністю окремих реформ з боку української сторони. Так, РФ вже понад 2 роки видає біометричні паспорти, Молдова - півроку. Окрім того, не завершено перемовини з РФ щодо морських кордонів, роботу з демаркації україно-молдавського кордону.

Керівником проектів Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Іриною Сушко було презентовано результати "третьої хвилі" дослідження. Так, загальна кількість відмов у видачі віз становить близько 8% і відповідає даним за літо 2008 року. Зберегла свої позиції "лідера" і Чеська Республіка, яка відмовила 17% заявників. Окрім того, у 8% респондентів не прийняли документи, а 21% не було надано обгрунтування причин відмови.

Щодо багаторазових віз, то їхня кількість зменшилася з 37% до 29%, водночас, позитивною тенденцією є подовження тривалості дії виданих віз. Так, кількість довгострокових віз зросла на третину - кожна 5-та віза є довгостроковою, а кожна 10-та - річною. Окрім того, з 28% до 32% зросла також кількість виданих безкоштовно віз відповідно до Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. Країнами-лідерами з видачі безкоштовних віз є Литва, Словаччина, Німеччина, Чеська Республіка та Греція.

Серед негативних тенденцій було відзначено відсутність можливості вибору між зверненням до консульської установи та візового центру у заявників, що подавали документи на отримання бельгійської, іспанської, італійської віз. Як відомо, послуги візового центру не є безкоштовними, а тому громадянам, які планували вирушити до цих країн, за отримання візи в цілому доводилося платити близько 70 євро. Окрім того, близько 83% респондентів підтвердили необхідність очікування в черзі.

Світлана Мітряєва, директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень, серед основних зрушень у роботі консульств Угорщини та Словаччини у Закарпатській області відзначила зростання кількості виданих віз терміном від 2 до 5 років. Разом з тим, за словами С. Мітряєвої, зменшилося число прихованих відмов, а респондентів все частіше просять донести необхідні документи. Водночас, С. Мітряєва висловила занепокоєння щодо відсутності єдиного консолідованого підходу серед країн Європейського Союзу щодо визначення зони малого прикордонного руху. Це, а також тривалість процедури отримання посвідчення учасника малого прикордонного руху (до 90 днів) впливає на небажання мешканців Закарпатської області зокрема використовувати цей інструмент.

Представник Департаменту консульської служби МЗС України Г. Тищенко відзначила, що протягом перших 9 місяців 2009 року кількість скарг з боку українських громадян на порушення Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС консульствами країн Європейського Союзу зменшилася вдвічі. Окрім того, більшість відповідних випадків переглядаються на користь українських громадян. Проте, більшість пропозицій української сторони з приводу розширення категорії громадян, до яких б застосовувався спрощений візовий режим, не задовольняються або відтерміновуються Євросоюзом. На думку Г. Тищенко, однією з основних причин такого перебігу переговорів є те, що Україна посідає 5 місце серед "експортерів" нелегалів до країн Європейського Союзу.

Джерело