•  

Відчайдушні утримувачі: рецепт успіху від МЖО ГІ «Естер»

Сьогодні в адресу українського громадського суспільства лунає багато нарікань на те, що левова частина програнтованих донорами проектів припиняє своє існування після завершення їхнього основного цільового фінансування… І тому, мовляв, грантування громадських проектів – справа марнотратна.

Я цілком не погоджуюся із таким «збоченим» і дуже підозрілим тлумаченням справи і хочу розповісти вам історію проекту, що продовжує успішно працювати та розвиватися ось вже 11 років після його офіційного завершення!

В 2005 році завдяки розсилкам громадських Інтернет-новин для НДО я довідалася про конкурс проектів, до якого вирішила долучитися, підготувавши проектну заявку для потреб наших громадських партнерів  ковельського Реабілітаційного центру для дітей та молодих інвалідів. Мій проект називався «Посилення ролі недержавного сектору у соціальній роботі з неповносправними». Його основною метою було сприяння соціальній адаптації неповносправних осіб в українському суспільстві.

В рамках проектної діяльності ми повинні були зібрати міських дітей та молодих неповносправних (а учасники РЦ, в основному, хворі на ДЦП (дитячий церебральний параліч) в приміщенні Центру, організувати для них тематичні творчі гуртки, забезпечивши творчим обладнанням та матеріалом, одноразовим харчуванням та організацією цікавого дозвілля й спілкування. Тому після консультацій із Наталією Славіковою, головою НДО, я написала-надіслала проект, і мені пощастило виграти грант.

Успіх здійснення цього проекту перевершив усі наші очікування! Ми зібрали до купи в одному гарному місці міських молодих неповносправних та дітей, надали їм можливість зайнятися творчою діяльністю та спілкуватися, перебуваючи в Центрі багато часу, оскільки було передбачено одноразове харчування та перерви на чай-печиво.

Неповносправні учасники проектної діяльності та їхні родини були дуже щасливими, діти та молодь засиджувалися в Центрі допізна й неохоче йшли додому. Особливою популярністю користувався гурток комп'ютерної грамотності, котрий навчав дітей та молодь основам роботи з комп’ютером та із програмами Microsoft Office, який на волонтерських засадах очолив тато одного з учасників. На завершення проекту вихованці влаштували День відкритих дверей, а з його нагоди величезну творчу виставку власних доробків. Тоді до Центру прийшло дуже багато відвідувачів, серед яких і журналісти місцевого ТБ «ТЦ Ковель», і газетярі міських та обласних видань.

Але головною «родзинкою» моєї історії є не історія проекту, а його продовження. Неповносправні дуже полюбили приходити в Центр, брати участь в його роботі і робили ВСЕ МОЖЛИВЕ для того, щоб робота в Центрі продовжувалася. Організовували виставки в місті, області і навіть сусідній Польщі з метою благодійної підтримки їхнього Центру, шукали-знаходили спонсорів тощо.

З моменту завершення проекту колектив Центру під керівництвом беззмінного лідера Наталії Славікової «розрісся», додалися нові гуртки та учасники, громаді РЦ вдалося залучити місцеві кошти із держбюджету, отримати підтримку преси і створити свій власний веб-сайт та сторінки в соціальних мережах, привертаючи увагу навколишніх до проблем життя неповносправних людей.

Чи було б це все можливим без Інтернету, комп’ютерів, комп’ютерних програм, скайпу, розсилок новин для НУО? Однозначно – ні! Тому варто віддати належне і сучасним технологіям та програмам, завдяки яким проект вдалося організувати та продовжити його життя.

Не думаю, що відкрию Америку через хвіртку, але найбільшими «граблями» в той час діяльності проекту були «піратські копії» програмного забезпечення, вживлені в наші (і МІЙ також, кажу чесно!) комп’ютери. Продавати комп’ютери із встановленою легальною ОС виробники стали вже значно пізніше, та й купити комп’ютер і програми до нього тоді було надто великою розкішшю для пересічної людини, а що казати про неповносправних із мізерною пенсією! З часом ситуація із ОС та програмним забезпеченням трохи змінилася на краще. Сьогодні ж, наприклад, я пишаюся тим, що не маю жодної нелегальної програми на своїх власних та робочих комп’ютерах, частина із яких була подарована компанією Майкрософт Україна.

В українському народі кажуть: «Хто бажає працювати – шукає можливості, хто не бажає – причини». І саме ковельські неповносправні довели, що при великому бажанні проект може бути успішним і «живучим», навіть якщо ти не маєш вищої спеціальної освіти, не пройшов купи курсів із подальшого «виживання твого проекту», у тебе «сімейні обставини», у тебе нема за що «купити хліба», але в тебе є НЕПОДОЛАННЕ бажання продовжувати діяти, не зважаючи ні на які перешкоди, тому що шануєш те, що маєш, і не бажаєш його втратити.

***

Рецепт успіху бере участь у конкурсі «ІКТ для підвищення ефективності ОГС», що оголосив Ресурсний центр ГУРТ. Ваші коментарі під цим матеріалом, додані до 11 грудня 2016 року включно, допоможуть його авторам перемогти. 

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 3  - Нi  

Коментарі

Естер Андріяко   837 днів тому   #  

Вітаю, колеги! :) Мої особисті та робочі комп'ютери, дякувати Господу Богу, обладнанні придбаними легальними програмами, включаючи Майксофт Офіс Профешенел. Я написала статтю, щоб виграти легальні програми для ковельських неповносправних із РЦ. Адже купувати Офіс, нехай і з такою прекрасною скидкою, у них можливості не має.
У будь-якому випадку, дякую авторам конкурсу за проведення, а УСІМ учасникам подарунків для їх НДО.
З щирою повагою,

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.