Свій концерт “ОЕ” ми вислухали вчора під вечір у машині дорогою в Екс-ан-Прованс на стадіон імені Жоржа Маркасона, де проходило передостаннє перед грою з поляками тренування збірної команди України. Чим ближче до стадіону, тим чіткіше вимальовується думка, що ліричний герой Вакарчукових пісень наче звертається до нашої збірної. >>>>

“Якби ми спершу думали про те, як довести справу до кінця, ми б ніколи нічого не розпочинали”. Кажуть, що десь такими словами французький король Франциск І розпочав будівництво свого мисливського маєтку в Шамбóрі. Остаточного результату не побачив ні він, ні ще кілька його наступників. Зате ми тепер маємо щастя милуватися найвеличнішим палацом долини Луари.  >>>>

Вам столик з Аполінером? Це питання не дивує, коли входиш до культового кафе La Closerie des Lilas, улюбленої “точки” Хемінґвея. Кожен квадратний сантиметр дихає історією, кути столиків позначено табличками з іменами знаменитостей, які присвятили чималу частку життя цьому надихаючому місцю. Бездоганний район Сен-Жермен-де-Пре, бездоганний сервіс, бездоганне барне меню, бездоганні вбиральні (кого цікавить, опишу при зустрічі). Не бар, а міністерство культури. >>>>

Цьогорічну відпустку я витрачаю на футбол. Ми з друзями вирішили відтворити вояж десятирічної давнини у злегка змінених декораціях. У 2006-му на чемпіонаті світу в Німеччині це було казково. Подивимося, як воно буде цього разу. Отже, чим живеш, Франціє? >>>>